Сторінка батьків
Якими пільгами користуються батьки по харчуванню дітей:
1.Безкоштовним харчуванням у ДНЗ забезпечуються:
-діти –сироти та діти , позбавлені батьківського піклування;
-діти- інваліди;
-діти із студентських сімей;
- діти із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
-дітей із числа сімей вимушених переселенців з території південної та східної частини України;
-дітей із числа сімей учасників бойових дій ( учасників антитерористичної операції), дітей із числа сімей учасників бойових дій добровольчих формувань оборони, які були створені державними або громадськими організаціями або само організувалися для захисту незалежності,суверенітету і територіальної цілісності України і приймали участь при АТО,дітей із числа загиблих учасників бойових дій,які мають відповідні документи,що підтверджують статус.
2.Звільнення батьків від плати запроваджується у місячний термін після подання відповідних документів:
-заяви про звільнення від плати:
-копії свідоцтва про народження;
-рішення виконкому про встановлення опіки над дитиною;
-посвідчення або довідки з лікувального закладу про інвалідність дитини;
-рішення обласної психолого-медико-педагогічної консультації та направлення ДзГП(спеціального призначення);
-довідки,посвідчення про наявність пільг у сім’ї;
-довідки про призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», виданої органами праці та соціального захисту.
-посвідчення та довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції,забезпечення її проведення і захист незалежності,суверенітету та територіальної цілісності України.
3.Передбачити пільгові умови харчування дітей шляхом надання 50% знижки від встановленого для батьків розміру плати за харчування дітей сім’ям,які мають трьох і більше дітей.
4.Для встановлення знижки за харчування 1 раз на рік батьками подаються документи:
-заява про встановлення знижки з плати за харчування;
-посвідчення багатодітної сім’ї з управління праці та соціального захисту населення;
-копії свідоцтва про народження дітей;
- довідки з місця навчання.
5.З осіб,які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати,плата справляється в установленому розмірі.
6.Плата за харчування дітей вноситься щомісячно,не пізніше 10 числа поточного місяця,за який вноситься плата. У разі невнесення плати в установленні строки ці суми стягуються у порядку,визначеному чинним законодавством.
7.У відповідності з п.12 Положення про дошкільний навчальний заклад(затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.03 № 305),статутних документів закладу, у разі несплати без поважних причин батьками плати за харчування дитини протягом двох місяців,здійснювати відрахування дитини з дошкільного навчального закладу.
Адміністрація закладу зобов’язана письмово повідомити батьків про відрахування дитини не менше як за 10 календарних днів.
1. Дбайте про себе, про свій власний ресурс. Втомлені батьки пропускають дитячі сигнали. Нереалізовані – часто намагаються реалізуватися за рахунок дитини. Будьте впевненими та реалізованими. У будь-якій ситуації повторюйте собі: «Я найкращий батько чи мама для своєї дитини! Я можу припуститися помилки у вихованні, але вона стане директивою тільк...и у разі постійного повторення. Та навіть тоді все можна зцілити любов’ю».
2. Не кидайтеся на барикаду виховання одразу. Часто буває, що, повертаючись додому, батьки тут-таки беруться дитину виховувати. Важливо розуміти, що діти спершу сприймають емоції, а саму інформацію із затримкою на 7-10 секунд. Тож намагайтеся говорити повільніше. Дитина – це не ви! Не переносьте на неї свої емоцій, думки і життєвий досвід. Не треба покладати на дитину весь тягар дорослого розуміння, співвідносьте його дозу з віком. Пам’ятайте, що перед вами дитина - говоріть повільно і робіть паузи замість того, щоб повторювати одне й те саме, не отримуючи очікуваного відгуку. Якщо вас переповнюють емоції, зробіть кілька глибоких і повільних вдихів-видихів. Це дозволить пригадати наступні поради і втілити їх.
3. Проявляйте свою любов, робіть це щиро. Батькам здається, що дитина від початку впевнена у батьківській любові. Це не так. Погана поведінка – це сигнал про те, що дитина втратила душевну рівновагу, їй чогось бракує. Так діти, яким не вистачає тілесних проявів любові, обіймів, поцілунків, можуть битися або, навпаки, виснути у вас на шиї. Тому показуйте свою любов! Увага потрібна і успіху, і невдачі. Відзначайте кожен найменший дитячий успіх і радійте йому, а не тільки критикуйте за невдачі. Дитина потребує вашої уваги навіть, якщо вона виражається в осуді та повчаннях. Навіть якщо ви не можете негайно висловити своє ставлення до якогось вчинку, дайте дитині зрозуміти, що ви це побачили. Так само помічайте і хороше, даруйте своє схвалення також. Акцентуйте увагу на тому, що вийшло цього разу і на тому, до чого ще треба докласти зусиль.
4. Уникайте порівнянь із собою на кшталт «Ех, я у твої роки…». До певного віку Ви – недосяжний ідеал для своєї дитини. Їй до вас нізащо не дотягнутися. Порівнюючи дитину з собою, ви штовхаєте її або до перфекціонізму, або у безвихідь. Хіба ви цього прагнете? Мабуть, просто бажаєте своїй дитині щастя. А для цього їй треба бачити щасливих батьків. Дитина несвідомо тягне на себе всі проблеми родини, відтворює всі невиявлені емоції. Важливо розібратися у собі, знати напевно, що ви сердитеся саме на дитину, а не на свого партнера, співробітника чи шефа. Якщо так сталося, визнайте це, скажіть: «Пробач. Я роздратований, але це не через тебе».
5. Завжди пам’ятайте: ви передаєте дитині те, що маєте самі на цей момент. Свій досвід, стереотипи, те, що передали вам батьки, дідусі, бабусі та ще більш далекі пращури. Ймовірно, це можуть бути і помилкові судження, але кожне - безцінний досвід. Розповідайте дитині про свої помилки і про те, чого вони вас навчили. Помилки – це розвиток, а бездоганність статична і нежива.
6. У вільну хвилинку складіть список рис, які ви бажаєте бачити у своїй дитині, а потім чесно поставте позначки поряд з тими, в яких ви можете бути для неї взірцем. Ви здивуєтесь, дізнавшись, що найбільше вимагаєте від дитини того, чого не маєте самі. Дозвольте собі бути звичайною неідеальною людиною і вам буде значно легше дозволити цю неідеальність дитині. Ще Лев Толстой казав: «Припиніть виховувати когось і займіться вихованням самого себе». Ніколи не пізно почати зцілювати себе. Що більш вільними та щасливими ви будете, то менше директив захочете давати своїй дитині.
7. Сваріть дитину тільки за порушення тих вимог, які колись були чітко сформульовані. У переважній більшості випадків дитина не капостить, а просто намагається розсунути кордони. Вона росте і це для неї так само природно, як дихати. Дозвольте їй! Ваше завдання - встановити чіткі і тверді межі. Вони мають бути послідовними і гнучко змінюватися з віком дитини та масштабними трансформаціями в суспільстві. Якщо ви хочете, аби дитина перепрошувала за свої помилки, дайте їй приклад для наслідування і завжди просіть пробачення за свої. Сміливо зізнавайтеся, що чогось не знаєте, і пропонуйте шукати відповіді разом.
8. Дитині дуже важливо належати. Робіть те, що можете на цей момент, тільки не ігноруйте, не женіть геть. Дитина сприймає це як маленьку смерть. Навіть якщо вас обох захопили емоції і ви почули від своєї дитини «Я тебе ненавиджу!» або «Краще б я взагалі не народжувався!», будьте дорослим. Скажіть: «Навіть якщо я зараз здаюся тобі чудовиськом, знай, що я люблю тебе, нікуди тебе не відпущу і нікому не віддам».
9. Пам’ятайте, що в більшості дітей домінує права півкуля мозку. Це означає, що діти передусім сприймають емоції, інтонації, почуття, з якими ви говорите, а ви, навпаки, сконцентровані на змісті. Вам, як більш досвідченому перемовнику, треба вийти зі своєї половини, пройти на половину дитини, відчути її емоції, заспокоїти, і лише потім намагатися щось пояснити. Головне правило тут – що більше збуджується одна сторона перемовин, то більш розслабленою і спокійною має стати інша. Під час конфлікту це непросто, тому не перекладайте це завдання на дитину.
10. Краще підтримайте, ніж оцініть. Наші оцінки та оцінювання взагалі впливає на емоційний стан і подальший розвиток дитини. Уникайте оцінок, щоб дитина спиралася на свої внутрішні відчуття, а не на схвалення оточуючих. Кажіть дитині не те, за що ви її любите, а те, що ви любите в ній.
11. Підтримуйте самостійність. Коли дитина намагається робити щось нове, заохочуйте, будьте поруч, але не робіть це за неї. Ваше головне батьківське завдання – відкрити перед дитиною двері, допомогти розкрити свій потенціал, а не прожити життя за неї.
12. Не приносьте себе в жертву інтересам дитини. Вона це відчуває і носить у собі відчуття провини. Стежте за своїм рівнем щастя, щоб потім у сварці не випалити ненароком: «Я заради тебе, а ти…!». Будьте щасливі! Це найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини.
Для тих, у кого є час і натхнення глибше зануритися у ці питання, Світлана рекомендує такі книжки:
✎ Эрик Берн «Игры, в которые играют люди»
✎ Орения Яффе-Янаи «Генетический код личности»
✎ Берт Хеллингер «Счастье, которое остается»
Сторінка Світлани Ройз: https://www.facebook.com/svetlanaroyz
10 кроків, щоб стати кращими батьками. Поради з виховання
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Змінюйте оточення, а не дитину
Висловлюйте свої бажання позитивно
Висувайте реальні вимоги
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
Обирайте виховання без побиття та крику
Факти, що можуть Вас здивувати...
Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір
Діти мають право на позитивне ставлення до себе
-
Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
-
Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
-
Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
-
Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
-
Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
-
Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
-
Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
-
Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
-
У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
-
Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Цікавий ,творчий семінар провели педагоги 6 групи
Прибутна Т.П. та Степанчук Л.В. з батьками групи на тему:
"Родина - колиска кожної дитини"
Вихователь середньої групи Ракоміна Л.К. та інструктор з фізичної культури Ковальчук Н.Є. залучили батьків до проведення спортивного свята "Тато, мама, я - спортивна сім'я". Хороший настрій та позитивні емоції були гарантовані, як дітям так і батькам.
