Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок )№ 22 "Казкова країна" Кам'янської міської ради

 





Група №1 "Веселі карапузи"

Група №1 "Веселі карапузи"

(ранній вік)

емоційно-ціннісний напрямок

   Весело ми граємо,

   Дружно всі зростаємо!

 

Створюють всі умови для розвитку малят

 вихователь:

Гаврилюк Ольга Вячеславівна 

помічник вихователя:

Богун Ніна Іванівна

Ранній вік – найвідповідальніший період у житті дитини, оскільки в цей час закладається фундамент майбутньої особистості, формуються основи фізичного і психічного здоров’я. Домінантною в роботі є забезпечення гуманних безпечних умов життєдіяльності, збереження та зміцнення здоров’я і повноцінного фізичного розвитку кожної дитини, зважаючи на її потреби, індивідуальні можливості, антропометричні показники.

 

 

 

 

 

 

ЕКОЛОГІЯ ІГРОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Предметно-ігрове середовище може бути справді розвивальним,якщо воно належно оснащене и стимулюе дитину до практичної діяльності,гри та спілкування.Це-динамічний та мінливий простір, де всі об`єкти доповнюють один одного.Він укомплектований іграшками,атрибутами,предметами-замінниками,матеріалами,що допомагають організувати діяльність кожного вихованця. Предметно-ігрове середовище дитсадка мае забезпечувати свободу й активність дитини максимально відповідати її інтересам,мати інтенсивно розвивальний характер. 
   Екологію ігрового середовища слід розуміти як взаемодію всіх його компонентів(природних соціальних,предметних,особистісних),сукупність усіх чинників,що впливають на розвиток дитячої гри.Зупинимося на предметному компоненті,не розкриваючі такі очевидні чинники як кількість игрового обладнання та атрибутів,педадогічну доцільність їх добору,відповідність естетичним,санітарно-гігіеничним вимогам дітей тощо.
Вимоги до предметно-ігрового середовища
* Усі іграшки,матеріали,атрибути,предмети-замінники мають об`єднуватися за функціональними ознаками відповідно до різних видів предметно-ігрової діяльності дітей(рухової,образотворчої та ін.)
* Більшість дидактичних матеріалів мають бути поліфункціональними.
* Усі іграшки треба групувати за розмірами відповідно до стаціонарного предметного оточення.
* Необхідно поєднувати знайомі дитині компоненти середовищаз новими,що забезпечуе пізнавальний розвиток.
* Потрібно систематично підвищувати інформативність середовище,урізноманітнюючи тематику   можливих ігор дітей.
* Необхідно забезпечувати динаміку й мобільність середовища,що розвиває вміння дітей активно діяти в ньому.Середовище має спонукати до активності й давати свободу(можливість вільного пересування в певному просторі).
                             Принципи облаштування предметно-ігрового середовища
     Свобода реалізації дитиною свого права на гру.Діти мають право вибору теми і сюжету гри ,тих чи інших іграшок,місця та часу проведення гри тощо.
     Принцип універсальності.Діти можуть самостійно трансформувати ігрове середовище відповідно до виду гри,її змісту та перспектив розвитку.Це допомагае їм зростати самостійними, самодостатніми,відповідальними.
     Принцип системності.  Елементи середовища мають бути співмірними між собою та з іншими предметами,що утворюють цілістність ігрового поля.В інтер`єрі все має гармонійно поєднуватися з ігровими засобами.
     Принцип міри.Кількість іграшок не мае бути надмірною-це знецінює їх в очах дітей.
     Принцип безпечності.Усі ігрові та не ігрові предмети мають бути безпечними,як у  фізичному,так і в морально-духовному сенсі.У житті дітей не місце образам монстрів,страховиськ та іншим іграшкам,що викликають недобрі,агресивні емоції.
     Отже,екологічне ігрове середовище надає кожній дитині можливість максимально розкрити  індивідуальні якості та здібності.

 

 

БАТЬКІВСЬКА ПЕДАГОГІКА

Як виховувати? Як знайти гармонію батьківської любові й вимогливості?

Як  дати дітям щастя?

      Батьківські та материнські почуття важко передати словами. Їх може збагнути тільки той, хто сам став батьком чи матірю. Хоч би яка у вас відповідальна, складна, творча робота на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще складніша, найвідповідальніша, ще тонша робота – виховання людини.

      Людина – найвища цінність серед усіх цінностей світу. Зрозуміймо, шановні батьки, що невихована людина, моральний невіглас, недоук – це однаково, що літак, випущений у політ із зіпсованими двигунами: він загине сам і принесе загибель людям.

      Усім хочется чути схвальні відгуки про своїх дітей, і для успішного їх виконання психологи радять дотримуватись таких настанов:

1.    Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати собою, а не тобою.

2.    Не думай, що дитина твоя.Вона – Божа.

3.    Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш.

4.    Ти дав їй життя, вона дасть його іншому. Це незворотній закон вдячності.

5.    Не мстися на дитині за свої образи, щоб на старість не їсти гіркого хліба. Бо що посієш, те й пожнеш.

6.    Не принижуй дитини.

7.    Не муч себе, коли не можеш чогось зробити для своєї дитини,а муч себе, коли можеш, а не робиш.

8.    Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій того, чого не хотів би щоб робили твоїй.

9.    Люби свою дитину будь-якою: не талановитою, невдалою, дорослою. Спілкуючись із нею, тішся – бо дитина це не лотерейний квиток, який повинен виграти головний приз.

10.   Не живіть життя замість дитини, але будьте поруч для допомоги дитини в разі необхідності.

 

 

Десять заповідей для батьків 

 

В усі часи батьки поділялися на дві групи: одні дотримувалися строгого керівництва виховання дитини, тобто «тримали дітей в жорстоких рукавицях». Інші – бачили основу виховання у доброму ставленні до дітей.

І першим, і другим вдавалося успішно справлятися лише з деякими проблемами і труднощами у вихованні. Тут не був врахований ще один фактор – доброт, строгість у значенні педагогічно виправданих вимог, які повинні тісно поєднуватися і висуватися до дитини своєчасно.

1.  Ніколи не приступайте до виховання в поганому настрої.

2.  Чітко уясніть, що ви хочете від дитини, поясніть їй це, а також дізнайтеся що з цього приводу думає ваша дитина.

3.  Надайте самостійності. Виховуйте, а не контролюйте кожен крок. Не заміняйте виховання опікою.

4.  Не підказуйте готового рішення, а показуйте шляхи до можливого рішення. Час від часу обговорюйте з дітьми їхні правильні та хибні кроки для реалізації мети.

5.  Не пропускайте моменту досягнення першого результату. Хваліть дитину за кожний вдалий крок.

6.  Робіть зауваження своєчасно. Будь-яке зауваження варто робити одразу після допущеної помилки дитини.

7.  Оцінюйте вчинок, ане особистість.

8.  Після зауваження обовязково торкніться дитини і дайте зрозуміти, що співчуваєте,вірити в неї.

9.  Виховувати треба поетапно, враховуючи вік дитини.

10.  Будьте Вимогливими, Строгими, Справедливими Добрими!

 


1
2
3